JES bubnnarnbn ÇITESYEN OJRENY MES’ELESE

Full Text

GJadotto xalqnbq artubn (ysyen) ejrongondo anbq taniqji yzgore^en (xorokoten) kyrsotyce tuucblbq horn ylycelek koiîitsientlarb isoplono hom §uqa qarap xalqnbq ar tub bom kimye turnda хѳкт itelo. Bu jul (mitod) praktik jaqjnnan Bzne вег doroço qonaqjotlondrso do xalqnb ejrony Bion Bojlongon zurmaq mos’ololorne xol ity ecen, xalqnbq yrcyeno torle içtimaqji, iqtisadi horn Biologie ïaktorlarbnbq to’siren kyrsoty ecen jarap Btmi, kyp vaqtta jalqjb^ notiçolor tudmu ixtimalb ваг. Sunnqtan, ogor do îonni nigzgo qorlqjan вітпог віоп itorgo tlosok, yzeszneq praktik кігѳкіогевег ecndo tuucblbq, ylycelek koiîitsientlarb віоп gno qonaqjotlonmico yrcy^[1] ^{2 3 4}) hom joçoycelek koiîitsientlarbn da isoplorgo moç- вуг BulaBbz. Bu koiîitsientlarqja ketlmogon hom iknce urnda tora tor- qjan soBoplor to’sir itmilor, alar turbdan-turb xalqnbq yrcye qyoten hom anbq ylep Bty tortißen kyrsotolor. Ikncedon, ajrbm terkem, §ulaj uq terle rajonda terle corlarda jo oyce xalqlarnnq yrcy hom josoy- celek koiîitsientlarbn yz ar a caqjçtwu memkin, tun hom ylycelek koi îitsientlarbn iso, аіагпь standartla§tbru julb віоп gno сао]§іьгьр виіа, ви jul вік çiqel tygel.

Yrcy hom joçoycelek kyrsotkclore jardome віоп jo§ виьппагпьд çite- çyen san jaqjnnau isoplop виіа, ви iso xalqnbq artu hom ylep Bty protsislarbn kyrsoto torqjan iq ь^апсіь ylcoylordon isoplono. §uqa kyro do ви ike koiîitsient tuu hom ylycelek kyrsotkclornnon aida taBbla.

1888 nce jlda nimes qjalimnornnon Вок вгпсе mortoBO Birlin xalqb- пы} yrcy çodvolen isopli hom yrcy grafikasbn tezi; annq хізавьпа qaraqjanda top Birlin xalqbnbq kimygo іавa вагqjапъ kyreno. (Batkis¹).

Bzneq Sovitlar Sojuznda ви рговіітапъ ва§1ар Вок mitodb Bujnca Moskoydoge Sotsial G-igiena Institutb ejrono Baçladb; qalmqlar h Vologda krostionnore², Daqjstan xalqlarnnan darginnarda³ jos виьппагпьц -çiteye turnda Moskoy institutbnbq e§logon eçlore вазьіьр ta cqtb.

Bu mitod §unnan qjiBarot: вег jlda (вег виьп) tuqjan meq qznb ala- Bbz da, alarnbq, joqjni ison qalqjаппагьпьд 35 jbl ecndo (15—49 jo$ko qodor ваіа tudbru согь) пісѳ ваіа tudrqjanbn isopliBez. Bu ваіаіаг (iknce виьп) meq qbz hom §ul camadaqjb irlor (вгпсе виьп) игпьпа qalalar, san jaqjnnan аіагпь qaplarqja tie§. Jez, jaki meq qzqja nico іг ваіа tuqjannb har vaqtta віер впіа, çunnqtan вгпсе виьппьц nica k§edan tor сданьи isaplay Bzga вік asat.

Diraak, san jaqjnnan ja§ виьппы} çitarlek виіи-виітаиьп віу осей tysandage maqjlymatlar kir эк:

1. Хаіппагпьц terle ja^larga qadar nicek jasaye (ylycelek çadvale).
2. Xatnnarnbn terle jaçtage yrcy koiîitsientb.
3. Tuqanda ham 15 jaçka çitkanda irlarneq qzlarcga nisBate, jaqjni nica qzcga nica ir іигь Bu maqjlymatlar Bulqjanda вег виьп xatnnarnnan Boten ваіа tudbru согьпа (15—49 ja§) nica ваіа katarga memkinnegen isaplap виіа; ви sannb taçriBa осей alnqjan вег виьппьп (вег jaçtage) ir ham qzlarnbq sanb віѳп caotbru xalqnbq artu ham kimyen acqtan acnq kyrsata (Batkis¹).

 

Виьппьп çiteçye (corlarqja вуітісэ).

Jos terkmnere	Ytken іllаrпьц (jes1er) sanь	Yrcy koifit sientь	Ajrbmterkem[5] 6 7 xatnnardan tu- qan ваіаіаг	Tеçriве еceu3 alnqan xatnnarnbn, Batbsnnan tuqan ваlаlаr
15-19	2596	4,10	106	106
20—24	2456	27,97	687	793
25-29	2217	31,98	709	1502
30—34	2056	27,46	565	2067
35-39	1934	23,84	461	2528
40-44	1801	12,33	222	2750
45— 49	1685	2,80	47	2797

 

 

Terle corlarda jes виьппагпьп çitesye.

este- Jrkmnere	Ytkon illar (jes) sanb			Yrcy	koiîitsientb		Арът torkem 1 xatnnardan tuqan І ваіаіаг			‘TaçriBO ocen aln qan xatnnarnbn, ва- rbsnnan tuqan ваіаіаг
	1915-qaca	1916-1923	1924-1928	1915 ilga xet.	1916-1923	1924-1928	1915 ilga xet.	1916-1923	1824-1928	1915 ilga xet	1916-1923	1924-28
15—19 2636 2137			3750	3,72	4,74	4,40	98	101	157	98	101	157
20—24	:2526	1921	3463	27,81	26,13	31,33	702	502	1085	800	603	1242
25—29	2405	1773	3365	32,59	30,34	32,96	784	538	1109	1584	1141	2351
30-34	2292	1570	3277	32,24	23,17	25,73	739	364	843	2323	1505	3194
35—39	2222	1337	3180	25,49	24,86	21,04	566	332	669	2889	1837	3863
40—44	2115	1174	3041	20,15	10,73	11,22	215	126	341	3104	1963	4204
45—49	2045	1002	2957	— —	4,15	1,50	—	42	44	3104	2005	4248

 

Bez bu asareBez ocen Minzala kantonnn tikery ocen tozlgan qusma ikspiditsia matiriallarb Bujnca elangan tatar xatnnarbnbq yrcy ¹ ham jaçaycelak² kyrsatkclare віeп îajdalandbq. Çunnqtan Bzneq ma^fqaledege likrler, annan cqqan netiçeler eyelge Minzöle kantonb tatar- Іагьпа qjna qajtbp qala.

Yrcy кэш je§eycelek kyrsetkclere ter le corlarqja qaratbp iseplengenge куге, виьшіаг а1та§ьпиьп da çul uq deyerlerge вуіѳр isepleyne mem- kin taßldb, juqjarbdaqjb çed veiler §ипь kyrsete.

Bu çedvellernep iknce Baqjanasb jeeycelek turbsndaqjb meqjlymet- lerge qarap iseplengen, вег vaqtta tuqjan mep qzdan selaqjetke ir§ken- nereneq nice jbl je§eyen kyrsete. Jeçeycelek çedvele ise тец tuqjan ва- ladan her je§ke qeder nicese isen qalqjanbu kyrsete. Her k^e meqjlym je§te вег gne jbl torqjannqtan, ві§ jlda kypme torqjannb isepley вік çiqel. Мопьц ecen her jlda je§eycelerneq sanrni Brge çiarqja qjna kirek. Iknce saqjana ise 100 xatbn—jbl (jeqjni вег xatbn jez jlda jaki jez xatbn вег jlda) kyrsetlgen je§ cornda, nice ваіа tudrqjamib kyrsete— bu yrcy koiîitsientb виіа. Bu meqjlymatlar Bulqjanda вег terkem je§te§ xatnnarnbp her je§ cornda nice ваіа tudmubu iseplap cqjaru вік asat; çedvellerneq dyrtnce Baqjanasb §ипь kyrsete. Soqqjb ві§псе Baqjana aldaqjb graîanbq sbjîrlarbn вег-вег artlb çiudan kilep cqja, sopqjb sbjîr 15 jeçke çitken вег terkem xatbn Beten ваіа tudbru cornda (15—49 je§) nice ваіа віге аіиьи kyrsete.

Yrcy koiîitsientb Beten tuqjan Balalardan (yle hem tre tuqjan) cqjbp iseplene, kilecek виьппь çit§teryde аіагпьц tre tuqjannarb qjna qatna^a; §unnqtan her corda вѳіеп tuqjannar sannnan yle tuqjannarnb ajrbp alrqja turn kile, aldaqjb çedvel §ипь kyrsete.

 

3 çedvel.

Ajrbm doyer- Іeг (cor)	Beten tuqan ваlаlагпьц sanь	Yle tuqan- пагпьп %%	Yle tuqan-  пагпьц aßso-  ljut sanb	Tre tuqan- пагпьц sanb
1915 jlqa xotle	3104	8,66	27	3077
1916-1923 jllar	2005	13,36	27	1978
1924—1928 jllar	4248	18,98	81	4167
Baten corda	2797	12, S0	36	2761

 

 

График 1. Воспроизводство поколения за весь период.

 

Ординаты кривой В означают число женщин в возрасте 15—50 лет, найденные по таблице доживаемости; ординаты кривой Д—числа детей, рожденных каждой возрастной группой этих женщин, вычисленные по цифрам плодовитости отдельных возрастов, но за вычетом мертворожденных, ординаты кривой F—сумму этих детей от 15—50-летнего возраста матерей. Вершина F—представляет, следовательно, число детей от 1000 девушек первого поколения к моменту достижения этим поколением 50-летнего возраста; этому соответствует общая численность первого поколения в 2045 человек (В. Вайнберг) ).

 

 

График2. Воспроизводство поколения по календарным периодам(обозначение кривых, как в графике 1-м).

 

Çedvelnep sopqjb Baqjanasb jesteтец qznbq (tuqjanda тец!) isen qalqjannarb yz qjemrnde, jeqjni 49 jake qeder nice tre ваіа tudrqja- пьп kyrsete.

Çit§teryce вгпсе виьп (qart виьп) Bien çitçken iknce (jo§ виьп) виьппь caqjçtbru ѳсеп вгпсе виьппьц nice k^eden torqjanbn Birge ki rek. Brnce BUbnqja meq qbz krgonen вег віевег; men qzqja nice tre tuqjan ir ваіа turb kilgenen iseplep, irler hem qzlar sannn Brge qu§- saq вгпсе виьппьц nice kçeden torqjanbn Іававьг, 4 псе çedvel sипь kyrsete.

Sopqjb graîanbn sbjîrlarbna вег-вег artlb 1000 ne qu^saq her cor- daqjb çitçteryce—вгпсе виьппьц nice k^eden torqjanbn віевег. Kilecek je§ виьпь çit§terydo вгпсе виьппьц Betenese de qatnaçmbj, веікі alar- пьц 15 jes Bien 49 jes arasnda ytkergen qjemrlarnde azmb-kypme ваіа tudrqjannarb qjna bu protsisqa turbdan turb qatnaqan виіаіаг. Lekin, bu ікѳ виьппь caqj§tbru ecen, jeqjni je§ виьп san jaqjnnan al daqjb виьп игпьпа tor а аідть, juqmb mos’oloseno kilgondo, вег вгпсе виьппьд tuqjandaqjb sanbu аіавьг; ви san iso кге§ ваіапзь, maja виіьр isoplono. Dimok, jo§ виьшіагпы} san jaqjnnan çitorlek ви- Іиь yrcy, §ulai uq zurlar hom ваіаіагпы} jo^oycelege віѳп nbq Bojlon- gon. Bolarnsq ni royesto Bulsa da yzgorye ciksez kilocok виьппагпьц çite§yeno to’sir ito. Yrcy jaki jooycelek koiîitsientlarbnbq Brse ysep ikncese kimegondo вег nindi do to’sir itmosko memkin: yrcyneq Іувѳп- negen joçoycelkneq juqjarblbqjb qaplarcja memkin, jaki kiresnco, olBotto топьд вег cige ваг. Yrcy іувоп виіьр joçoycelek juqjarb виіи вег jaqtan îajdalbraq ta: xatnnar qorsaq kytory, ваіа tudbru moçoqoten azmaq cigy arqasnda yzloreneq kecloren кувегѳк saqlbjlar hom tazaqja kilolor; omma kiresnco Bulqjanda, joqjni yrcy koiîitsientb zur виіьр, jo^oycelek koiîitsientb tyeon Bulqjanda, xatnnarqja кувегѳк kec sarî itorgo turb kilgonnkton, alarnnq artbq zoqjiîlonyen kyrrgo turb kilo.⁸

Çnslarnen вег-вгsепа пізвэіе¹.

 

4 çadvol.

Аjгьт corlar	Yle tuqannar вleп Brge 4		Yle tuqannardan ваsqа
	Q z 1 а г	Irler	Q z 1 а г	I г 1 e г
1915 jlqa хetlе . .	1000	1040	1000	1031
1916—1923 ....	1000	1134	1000	1123
1924-1928 ....	1000	1005	1000	985
Beten corda . . .	1000	1058	1000	1045

 

Terle corlarda jos виьппагпы} aldaqjb виьппагпь qaplau torqjbzu (qajtaru) quoten kyrsoty ecen ike виьипьц sannarbn Brgo caqjstbrbp qararqja kirok; 5 uce çodvol ипь kyrsoto:

 

5 çedvel.

Ajrьm corlar	Citgteryce —вгпсе вuьп	Çitgken—ікпсе вuьп
		Absoljut sannar	Вгпсе виьппьц sanbn 100 itep alqan %% вleп
1915 jlqa xetle . .	2031	3037	152
1916—1923 ....	2123	1978	93
1924-1928 ....	1985	4167	210
Beten cor ....	2045	2761	135

 

Bu çodvoldon kyreno ki, qaplau koiîitsientbnbq zurlbqjb jaqjnnàn вепсе doyer (1924—1928 j.) вгпсе uгппь tota. siksez, sotsial-ikonom, modoniot hom tormbs çartlarbnbq jaxçbrub топьц вгпсе soßop- lornnon sanalrqja tie§, сѳпкі ви согпьд yrcy koiîitsientb 1915 nce jlnbqnnan вік az ajrbla. Brace suqjb§ aldndaqjb cor, soqqjb corqja çitmose do, iknce виьппьц sanb jax§b uq zji, nesl qaplau (torqjbzu)- protsisbn kocle dip sanarqja memkin. Iknce, jeqjni aclbq horn sucgçlar cornda виьа aldaqjb виьпаь qaplbj almbj. Вѳвѳве iso yly kyplkto Balsa kirok, cenki yrcy koifitsientb alaj uq Іувѳа tygel. (2 nee çodvol).

Bzneq iseplep cqjarqjan sbjfrlarnb Ba§qa aîtorlarnbqb Bien caqjçtbibp qaraunnq zur ehemiote nulsa da, teile aïtorlarnnq alqjan согіагь tuib

 

kilmogongo топь tulb doroçodo eçlop Bulmbj. TyBondoge çodvol sшіь kyrsoto:

 

6 çedvel.

Corlar Xalqlar	1915 nce jlqa xetle	1916 -1923 jllar	1916-1924 jllar	1916— 1926 jllar	1924- 1928 jllar	Beten со
Qalmaqlar9) . .	2249	_	1834	—	—	.—
Vologadakros.10)	—	—	—	—	—	3088
Darginnor11) .	3843	—	—	3433	—	—
Tatarlar ....	3077	1978		—	4167	2761

 

Bu turbda jazucblarnbq Brse do вгпсе виьппьц sanbn kyrsotmilor, çunnqtan вег апь urtaca ike meq kçego isoplop (ir hom xatnnar) iknce виьппьц aBsoljut sbjîrlarbn caqjstbru віоп qonaqjotlonoBez.

Suqjçtan aldaqjb согпьд sbjîrlarbn yz ara caqjstbru çiqel, conki bu согпьц ciklore, Vologda krostionnoren almaqjanda, hor xalq ѳсеп вег. 5 псе çodvolneq kyrsotyeno qaraqjanda вгпсе urnda Daqjstannbq dar- gin xalqlarb tora, iknce urnda—Minzolo капіопьпьц tatarlarb, ocnce urnda—qalmqlar. Вгпсе виьппь 2000 isoplogondo, iknce виьппьц sanb qàlmqlarda 2249 ksedon torqjanb kyreno; bu san 2000 non artbqjbraq BUlsa da xalqnmq yseçen tulb doroçodo to’min ito almbj. 1916—1923 hom 1916—1924 jllar вег Brseno jaqbn Bulqjanqja ви согіагпьц da sbjîrlarbn caqjçtbrunb momkin dip isoplono. Bu sannardan kyreno ki, aclbq hom suqjb§ corlarnda qalmqlar віоп tatarlarda xalqnbq artub, kimyen qaplambj, jocgni xalqnbq sanbn вег doroçodo saqlau ocen çitçmi. Qalmqlarda bu çit§moy artbqjbraq kyzgo вогеіо, tatarlarda вег doroço çiqelerok. 1916—1926 jbl corlarnda dargin xalqlarnda виьппагпьц аіта^ьпи koiîitsientb suqjb§ aldndaqjb corqja qaraqjanda вег az tyBO- пегэк Bulsa da, апь jax§b uq zur hom qonaqjotlonrlek dip sanarqja turb kilo. Bznqco ви rajon xalqlarb suqjb§ hom aclbq aubrlqlarmi azbraq kyry arqasnda xalqnbq yseçeno to’sir ityce soBoplorneq iq zurbsb Bulqjan içtimaqji hom iqtisadi sartlarnb jax§rtuqja tizerok ir§kon Bulrqja kirok. Soqqjb tezele§ doyrndo tatarlarda jos виьппагпьц çite- §yen kyrsotyce 4167 Sbjîbrb §aqtaj qjna zur kyreno, bu Sbjîrnbq artbq zurlbqjbua вег jaqtan matirialnwq azlbqjb to’sir ity ixtimalb ваг, iknce- don bu soqqjb (1924—1928) jllarda içtimaqji hom iqtisadi, modoni tor- тьs çartlarbnbq hor çirdo ахsьгиь віоп Brgo Minzolo kantonnda da ви xollorneq jaxbruqja taea yzgore§e Bzneq sbjîrqja zur to’sir itorgo momkin. Soqqjb Baqjana sbjïrlarb ajrwn corlarqja вуітісѳ gno isop- longon. Vologda guBirnasb krostionnorndo виьппагпьц аітаьпиь tatar- larqja qaraqjanda ostnrok torqjannn kyrsoto. Monnan kyreno ki, Vologda krostionnore Ba^qa rajon xalqlarbna qaraqjanda tor le iqtisadi çimerels- lordon azbraq zararlanqjan Bulsb kirok.

 

^1.Batkis G. A. „Qalmq xalqmbq yrcye“. Qalmqlar, proî. A. V. Molkoi ridaksia- •sndo 1928 j.

^[2]. Sinkivic G. P. Vologda krostiankose ham апьп₇ Balasb G. A. Batkis ridaksiasnda.

^[3]. Jepiîanova A. G. „Dargin хаѣьпьпьц ваіаіаи ham ваіаіагпьц ylye“. Sotsial-gigiena jaqnnan Daqstan xalqlarbn tikçery. I ç. —Darginnar, proî. A. V. Molkoî ridaksiasnda.

^[4]. Yrcy bu maqalada ваіаіаи maqnasnda jertela.

⁵ Mexammadjaroî. F. (J. „Tatar хаіпьпьд yrcyen (іаіаіаиьп) ham апьц ваіазьпь^ jegoycelegen ©irony toçriBOse“. Tatarstannb ©jrony çemqiate xzmotlore II ç. 1930 j. Qazan.

^[6]. Mexommodiaroï. F. (J. „Tatarlarda zurlarnbq josoycelege“. Qazan Miditsina, zurnalb,.... 7 nee num. 1930 j.

⁷ Yle tuqannarnb krtep isoplongon. (2-nce çodvoldo do çulaj).

⁸ Mexommodjaroî. F. (J. „Tatar хаіьпьпьц ycryen hom апьп ваіазьпьп teseycele- gen ejreny taçriBase“.

⁹ Batkis G. A.

¹⁰ Sinkivic G. P.

¹¹ Jopiîanova A. G.

 

About the authors

F. Ƣ. Moxemmsdjarof

V. I. Linin ismndage vraclar віетеп arttbru іпзііьпьц sotsial-gigiena kafidrasb ham S. S. X. Komisariatbnbix sotsial-gigiena instituts.

Author for correspondence.
Email: info@eco-vector.com

arttbru іпзііьпьц sotsial-gigiena kafidrasb

Russian Federation, Kazan; Kazan

References

Supplementary files